Піраньї - екзотичні хижаки

Звичайна піранья (Pygocentrus nattereri) - добре відома більшості акваріумістів хижа лучепера риба, що відноситься до досить великого сімейства піраньєвих (Serrasalmidae). Агресивну екзотичну рибу можна утримувати в домашніх умовах, але для успішного вирощування потрібно враховувати біологічні особливості піраньї, а також забезпечити максимально комфортні умови перебування.

Опис та характеристика

Тим, хто займається акваріумним вирощуванням риб, звичайна пірання більше відома як червонобрюха, червона або пірання Наттерера. Найперші хижі екзоти з`явилися у вітчизняних любителів-акваріумістів понад півсотні років тому, і були завезені на територію нашої країни у минулому столітті з природних водойм Амазонки та Оріноко.

Середня довжина риби, як правило, варіюється в межах 10-20 см, але зустрічаються і більші особини. Всі різновиди відрізняються забарвленням, яке в більшості випадків буває оливково-зеленим або чорним з синьовим. Черевна частина та боки найчастіше мають темне або сріблясто-сіре фарбування.

Характерною видовою особливістю піранії є великий рот і виступаючі, плоскі, клиноподібні зуби з гострою вершинною частиною, що дозволяє хижакові впиватися навіть у дуже жорсткі покриви своєї жертви. На обох щелепах зуби мають абсолютно однакову будову, але верхній ряд дрібніший, і в умовах закритого рота розташовується в проміжках між нижніми зубами. Функціонують щелепи під впливом потужної м`язової мускулатури. Відмінною особливістю нижньої щелепи є її зсув уперед і досить виражений загин зубів.

Природний ареал розповсюдження

Пирання - зграйна риба. У природних умовах цей екзотичний хижак збирається у дуже великі зграї, які населяють природні водоймища, розташовані на території південно-американського континенту. Природне місце існування – Амазонка, Парагвай, Парана та Ессекібо, але найбільші популяції відзначені в таких країнах, як Колумбія, Венесуела, Гайана, Парагвай, Бразилія та на території Центральної Аргентини.

Річкова хижа риба воліє полювати на видобуток на мілководді або в мулистій воді, тому дещо рідше зустрічається в морі, де цей хижий екзот позбавлений можливості нереститися. Період нересту в природному ареалі проживання припадає на травень – серпень. Ненажерливість змушує піранню селитися у водоймах, які рясніють рибою.

Це цікаво! Пірання є свого роду річковим санітаром, тому її здобиччю, як правило, стають лише ослаблені або дуже хворі водні жителі.

Особливості утримання в неволі

Домашнє розведення піранії дуже рідко супроводжується складнощами. Крім піранії звичайної, вітчизняними акваріумістами досить активно розлучаються:

• пірання струнка;
• пірання карликова;
• пірання прапорна;
• метиніс звичайний та місячний;
• червоний або червонобрюхий паку;
• милей червоноплавний.

Акваріумні піранії є дивовижними, дуже полохливими та обережними істотами, тому при різких рухах у процесах перевезення або вилову риба швидко лягає на дно. Екзотичний хижак досить активно регенерує, а шкірний покрив та ушкоджені плавники здатні добре відновлюватися.

Важливо! Зграя, що заселяється в акваріум, повинна складатися з риб одного віку та розмірів. В один акваріум рекомендується заселяти один вид, що дозволить запобігти конфліктам та стресовому стану.

Сусідів для хижої риби потрібно підбирати правильно, віддаючи перевагу неонам, мінорам, гуппі та мечоносцям, а також панцирним сомам.

Облаштування акваріуму

Одна зграйка піраній, що складається з п`яти-восьми риб, повинна утримуватися в акваріумі, об`єм якого може змінюватись в межах 170-200 л. Молодих особин можна поселити в менший акваріум, а для дорослих особин навпаки, бажаний акваріум з об`ємом води в 300-500 літрів. При декоруванні можуть бути використані різні елементи оформлення, включаючи камені різних розмірів, природні корчі, а також жива рослинність або штучні рослини.

Для наповнення акваріума використовується вода, що має слабокислу або нейтральну реакцію. Оптимальні показники pH повинні становити 5,5-7. Комфортний температурний режим може змінюватись в межах 24-26˚С. Добре насичену киснем воду потрібно утримувати у постійній чистоті, для чого здійснюється щоденна заміна десятої частини рідини від загального обсягу акваріуму. Необхідно забезпечити якісну аерацію та фільтрацію води.

Поведінкові особливості припускають використання при облаштуванні значної частини простору акваріуму укриттів та акваріумних рослин, сумарна кількість яких має становити близько двох третин від загального обсягу.

Це цікаво! Зуби використовуються акваріумними піраннями, як правило, з метою самозахисту, тому водна рослинність ушкоджується ними вкрай рідко.

Раціон харчування піраньї

У природних, природних водоймах раціон пірань дуже різноманітний, і крім інших риб, хижий екзот здатний харчуватися молюсками, різними безхребетними, деякими земноводними, а також фруктами і насінням, що плавають на поверхні.

При вмісті в домашніх акваріумах рекомендується забезпечити повноцінне харчування, використовуючи з цією метою дрібну рибу, креветок, м`ясо кальмару, а також дощових хробаків. Крім усього іншого, слід обов`язково доповнювати раціон нарізаною сирою картоплею та кабачками, подрібненою білокачанною капустою, різаним листям салату та шпинату. Для щоденного годівлі спеціально виділяється невеликий відкритий майданчик.

Щоб запобігти ризику ожиріння та порушень травної системи, не можна годувати піранню подрібненим м`ясом ссавців. Такий корм при неповному поїданні швидко гниє в акваріумній воді, і провокує згубне для риби забруднення довкілля. Хороший результат та економію часу дає застосування спеціально розроблених сухих кормів, що мають збалансований склад, збагачених усіма необхідними вітамінними та мінеральними комплексами.

Правила годівлі

Важливо! Годування акваріумної піранії здійснюється один раз на день.

Процес займає пару хвилин, після чого залишки корму потрібно витягти з води. З допомогою правильного годівлі вдається скоригувати терпиме ставлення особин друг до друга, у результаті всередині зграї вибудовується сувора ієрархія як матріархату. Дуже зручним варіантом годування акваріумного хижака є підвішування корму на ниточці, що дозволяє легко витягти всі не з`їдені рибами залишки їжі та сприяє зниженню ризику забруднення води. корм риби, що впав на дно, не їдять, тому він швидко стає джерелом розмноження патогенної мікрофлори.

Першу пару місяців життя як корми використовуються дафнія, трубочник та мотиль. Починаючи з трьох місяців, можна перевести риб на дорослий раціон, що включає м`ясо. Важливо пам`ятати, що значна кількість м`яса в харчуванні підвищує ризик безпліддя, тому обсяг такої білкової їжі не повинен перевищувати чверть від загального раціону. Дорослим рибам чотири рази на місяць рекомендується влаштовувати своєрідний розвантажувальний день, що знижує ймовірність ожиріння внутрішніх органів.

Важливо! Шматки для годування не повинні бути великими. В цьому випадку вдається скоротити втрати корму.

Процес харчування є своєрідним індикатором здоров`я піраньї. Якщо акваріумні хижаки не кидаються на їжу, то можна припустити, що умови утримання недостатньо правильні.

Розмноження у домашніх умовах

Для розмноження піранії в домашніх умовах використовуються спеціальні нерестовики, об`єм яких для пари риб повинен становити приблизно 300 л води. Стимуляції розмноження можна досягти підвищенням температури до 28°С, із щоденною заміною 25% об`єму води, посиленим харчуванням та активною аерацією. На дно нерестовика слід засипати шар дрібної гальки. Стандартна товщина такого шару не повинна бути меншою за 50 мм.

При створенні максимально сприятливих, комфортних умов, самка піраньї метає приблизно 2-3 тисячі ікринок, розміщуючи їх у гнізді, попередньо виритому самцем. Догляд за потомством також бере на себе пірання-самець. Личинки з ікри з`являються через пару діб, а вже на шостий день відбувається їхнє перетворення на мальків, для годування яких бажано використовувати циклопів, артемію та нарізаного трубочника.

Запобіжні заходи

В акваріумах з добре і правильно нагодованими домашніми піраннями можна проводити роботи руками, але дуже важливо, щоб на шкірних покровах не було ранок і пошкоджень, що кровоточать.

У процесі заходів, що здійснюються, категорично не можна заганяти зграю піраньї в кут або занадто вузьке місце, оскільки така ситуація часто провокує у риб агресію. Найбільш небезпечними піранії стають у період нересту, тому роботи в акваріумі або нерестовику потрібно виконувати гранично обережно, використовуючи спеціальні м`які дротяні сачки.

Поради щодо вибору виду

При виборі різновиду потрібно враховувати деякі видові особливості, а також можливість забезпечити водному екзоту якісний догляд. Мілеус червоноплавничний або Мілеус-місяць є одним із найкрасивіших представників із категорії «травоїдні піранні». Такий вид невибагливий у догляді та умовах вирощування, тому відмінно підходить для малодосвідчених акваріумістів.

Швидко зростаючий червоний паку також може чудово обходитися рослинною їжею, але на нересті ця пірання потребує виключно живого корму. Вигляд не надто підходить для тих, хто тільки починає освоювати акваріумне розведення риб. Найдружнішою і трохи полохливою акваріумною піранкою по праву вважається Метінніс звичайний або дзеркальна рибка.

Початківцям акваріумістам рекомендується придбати карликову або прапорну піранню, які досить легко переносять деякі похибки у догляді, та в умовах правильного утримання практично ніколи не виявляють агресії. За наявності великого досвіду можна розглядати придбання стрункої піранії.

Купити піранію - поради та рекомендації

При покупці екзоту слід звертати увагу на умови утримання в точці реалізації. Риба повинна бути в чистій воді, з дотриманням режиму годування, тому живий товар рекомендується купувати тільки самовивозом. Правильно оцінити здоров`я вихованця при доставці кур`єром найчастіше неможливо.

Важливо! Здорова риба відрізняється поведінкою та зовнішнім виглядом. Хворі піранні пасивні або мають порушену координацію рухів. У них практично повністю відсутній апетит. На тілі здорової риби не повинні бути бугри, виразки або нестандартні для виду опуклості, а також липкий або каламутний наліт.

Після придбання риби, що не має ознак хвороби, потрібно обов`язково помістити в карантинний акваріум. Приблизно через тиждень здорові особини поміщаються у відведений для постійного вирощування акваріум.

Купувати хижого екзоту потрібно у перевірених акваріумістів або в магазинах, що спеціалізуються на розведенні акваріумних риб. Вартість однієї особини залежить від виду та віку, але найчастіше варіюється в межах від півтори до трьох тисяч рублів. Вартість найрідкісніших екземплярів часом доходить до кількох тисяч рублів за одну молоду особину.